зашиваючи серце скорботи

що  станеться  зі  мною
коли  скінчиться  сум
перетворившись  на  мертвого
шимпанзе
я  не  зможу
більше  перескакувати
поливальні  машини
моєї  свідомості

що  станеться
коли  зникнуть  наркотики  
мої  маленькі
щирі  
розмови
монополізовані
в  механізмах
монологів

я  висітиму  в  прірвах
прокурений
весь  в  дірках
зшиті
докупи  
очні  мости

дивись  мені  у  вічі
дивись  мені  у  вічі
дивись  мені  у  вічі
я  платив
сплачував
борги
долі
й  далі  сплачуватиму  

торкав  за  плечі
безпаливні  моря
безпробивні  касети
кораблебудівничих
компаній
караванові  карамельні
шляхи
всіяні  трупами
смердючих  фікцій
я  не  божевільний
проте
божевілля  горіло
й  горітиме
в  мені
я  не  божевільний
проте  божевілля
горіло
й  горітиме  в  мені
без  голови  
без  голови
птах  сідає  
на  колії  
просякнуті  
бензином
птах  смердить
у  роті  бога
птах  танцює
в  роті  бога
поки  потяг
набирає  швидкість
я  стаю  другом
за  нещастям
я  стаю  другом
цього  птаха,
якого  теж  зіб’є
потяг

життя  несумісне
зі  шкірою  людини
човен
наповнений
скелетами
начитаних
скелети  наповнені
човнами  обездолення
море  
безпаливне,
зламана  поливальна  
машина  свідомості
перетворюється
на  мертвого  шимпанзе

усі  ідуть
усі  тікають
я  завершую
свою  розповідь
зашиваючи
серце
скорботи.

Скочуюсь  
Повітрям  
Натхненно
Падаю  в  прірву
Високо
Над  головами
Пустими
Пролітає  
Янгол
Пролітає  примара
Безчасся.  



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433516
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.06.2013
автор: Immortal