Мені снилося море, мені снилися гори.
Я по них протоптала кілограми взуття.
Десь поділося море і не з’явиться скоро,
А у гір почалося зовсім інше життя.
Кілограми з дірками я у стос поскладаю,
Вже нічого не значать кілометри доріг.
Кілометри життєві з пекла підуть до раю,
Навпаки якщо буде – хто ж тоді переміг…
Перемоги не треба, усміхається небо
І привіт посилає гір вершина крута.
Тихо плакало море, значить так було треба…
І у будні солоні й у великі свята.
23.06.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433276
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2013
автор: Тамара Васильєва