Білий сніг, земля пухнаста.
Сіре небо. Жде ясного, мабуть, Феба.
І задимлене повітря —
у чеканні свіжих рухів вітру.
Місто — панцерник бетону,
а земля його — раба асфальту.
Вкриті снігом металеві грона,
мертве світло струменить неону.
Натовп у скаженім перегоні,
всі в гонитві дикій і погоні.
Попри всяку заборону,
скрізь лунають елементи гону.
Хаотична маса капелюхів і пальто,
всі міські артерії запруджені авто.
І яка кому різниця хто
на щитах красується давно!
3.02.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433275
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 24.06.2013
автор: Ростислав Сердешний