Присвячується всім українським поетам: великим і малим
Почекаю до пори, до часу
Поки щедрий дощик упаде.
Поки коника мого Пегаса
Господь під вуздечку приведе.
Підведе Пегаса і до мене скаже:
Ось вуздечка, ось і твій Пегас.
Хай на твоє серце пісня гарна ляже,
Бо тобі співати вже надходить час.
Заспівай Ми пісню так, як ти умієш,
Так, як любиш серцем і душею ти.
З щедрістю завжди любові зерно сієш,
Тож твоїм віршам у вічності цвісти.
Не сама собі ти слово це сказала,
Це поет, твій геній, до тебе прийшов.
Довго ти його чекала-виглядала
Доки в небі Ясний Місяць ізійшов.
Україно мила! Україно люба!
Знову лину серцем до твоїх красот.
Хай тобі не шкодить воріженьків згуба,
Бо тебе пильнує Господь Саваот.
Співанки твої – любі мої діти,
Словом поетичним плекані серця.
У Саду Моїм ви – наймиліші квіти,
Вам усім належить слава від Отця.
Буревій не зломить, засуха не спалить,
Квітне буйним цвітом України сад.
Щонайменшу квітку Господь щедро вславить,
У саду словеснім запанує лад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433098
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2013
автор: Едельвейс137