Все треба спробувати у житті,
Щоб було що колись згадати
І правнукам розповідати.
Та пробувати лиш такого,
Що не розрушить серця твого;
Щоб зупинитись вчасно міг.
Тебе несе у вир життєвий,
Та, все ж, кермо в руці твоїй.
Покерувати ним зумій.
Вогонь і воду: все проходиш.
Своєї цноти не всторожиш,
Якщо впадеш у дикий шал.
Усе тобі підвладне стане
І твоя воля не зів’яне,
Коли не втратиш глузду ти.
Все під контроль! Не дай здолати
Себе, своїх бажань завзятих
Цим вивертам життєвих проз.
Дорога рівною здається,
Та доля з тебе вже сміється.
Чи всі спокуси ти пройдеш?
Чи перейдеш всі перепони,
Чи подолаєш заборони,
Чи істину знайдеш в житті?
Чи з суєтою ти зростешся,
А може слави наберешся?
Та слава всяка може буть.
Одну і другу в світі чуть.
Лише одну з них притопчуть,
А інша сяєвом засяє.
Бери ту славу і неси.
Піднось щосили, дай їй крила,
Щоб не тьмяніючи, світила.
Тоді у перемозі будеш,
Тоді і долю не загубиш,
Коли вершини досягнеш.
Вершини духу і свободи.
Що вже тоді ті перешкоди?
Ти – на вершині! Ти стоїш!
Своїми твердими ногами,
Не впавши до бридкої ями.
Ти знамено життя підніс!
Ти на вершині вже стоїш.
Дивись, щоб не піти униз.
Тримай достойно знамено!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432777
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2013
автор: Едельвейс137