ти книга... нерозкрита, ані трошки
все біля, навкруги, все "понарошку"
все справжнє заховав, заклеїв, врізав
залишив зміст, котельні, слід, підлизам...
змочила пальці і не липнуть ані трохи
думи в міжрядді, велетні, підвохи
бруківка світла, ніби, лиш місцями
залисини, подряпини, світами
сяє обкладинка і руки тягнуть чисте
одягнене у сукню, смак намиста
я прочитати тебе маю, без потреби
мізки вправляю, повертаю, ставлю реби
загадку бачу, відгадати маю -рушу
сховай подалі, коли жінка лізе в душу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432139
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2013
автор: Ольга Ратинська