Тісно у власному тілі?
Брате, радій, що ми цілі!
Видихай свою душу димом,
Полонений цього нікотину.
Що не вовк – то вівця в хижій шкірі,
Просто все розділили на міри.
Це хвороба тяжкого ґатунку ,
Не чекай від небес подарунку.
Сім на нуль, брате, повне фіаско!
Не щаслива у казки розв'язка.
Брате, брате, програли ми битву!
Зачитай-но прощальну молитву...
Заломай ці лінійні системи маршрутів.
В небі бачиш – то, брате, смертельна отрута.
Ти закрийся сильніше руками,
Нас врятують, надія ще з нами.
Віриш, брате, не молитвою сила –
Твоя сила в середині вила.
Бо ти син і ти вірь до нестями, як мати,
Що ще довго,ще довго так буде чекати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432131
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.06.2013
автор: Діана Власт