собі

усі  твої  зв'язки  зі  світом  надто  умовні,
сьогодні  служиш  комусь  пристанищем
і  замість  горя  -
отруєні  криком  радощі
застрягають  на  вістрі  твоїх  сережок,
а  потім  -  падають  вниз.
це  не  просто  каприз,
бути  йому  потрібною.
видно,  все  ще  б  хотіла  затриматись
чи  отримати  спільний  безсльозий  мис.
ти  хизуєшся  тим,  
що  гостюєш  тут  трішечки
і  вертаючись
навіть  не  тягнеш  своїх  валіз.
схаменись,  
є  навколо  цілющості
і  коли  ти  приручена
ще  сильніше  
боїшся
 падіння  униз..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432039
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2013
автор: Biryuza