Це все мариво , неба жариво
Заповільнює серця стук
Серед хмарного , світу марного
Знов зародиться новий звук
І крокуючи , мов тікаючи
Витинаючи з себе шмат
Лиця совісті ігноруючи
Чом вигадуєм новий лад ?
Не для вічності , а буденності
Знову зводимо марний храм
А святії всі сокровенності
Відпускаємо в слід вітрам
Многогрішний світ , як прозорий лід
У прозорості своїй щез
Хай минеться плин , безперервних бід
Й серцем , тілом й душею воскрес
Кожен подих і кожен звук
Добровільно добро даруючи
Наче янгол із своїх рук
Зронив щастя про це не жалкуючи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431777
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2013
автор: Андре Ільєн*