Милуюсь поглядом неквапно.
Душа співає, хоче злету.
Природа легко і принадно
Малює пензлем з очерету.
Мокріють вії від роси.
Казковий сон немов наснився.
А літо, рівні терези...
Ось сонця обруч народився.
Ще дрижаки ідуть по спині.
Ще рано, та не спить ріка.
Ще сон тремтить на волосині.
Погано видно поплавка.
Чудова ранішня погода.
Я з вудлищем, мов на посту.
Сором'язлива дівчина-природа,
Туманом прикриває наготу.
Під воду поплавок пірнає.
І ріже воду волосінь.
Мальок урізнобіч стрибає.
Відчув лиш тільки (трісь),та тінь.
І снасті в мене вже немає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431322
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.06.2013
автор: Ukraine55