Не в Придніпров’ї народилассь,
Та прижилася я на цій землі.
Вона для мене нині рідна, мила,
Тут щастя усміхнулось мені.
Люблю Кільчень в зелених берегах
І плавні повноводної Самари,
Замріяно-прозору, мов сльоза,
Оріль-красуню, і Сури заплави.
Багатий краю, степовий і гарний –
Красивий всім – природою, людьми.
Не кращі ти часи переживаєш,
А я все вірю, що воскреснем ми.
Якою славою гриміли і козацтвом,
А як же гідно на землі жили…
Нам дав Господь і щедро, і багато,
Що бути бідними не маєм права ми.
І хоч не тут я народилась,
Цей край я віддано люблю
І у його могутню вірю силу,
І у його окрилену зорю.
1998р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2013
автор: Надія Таршин