Цей погляд що полонить душу
Хода, що з розуму звела
Я через карі очі мучитись мушу
Згораю – щоби ти жила
Нехай не любиш і не хай не знаєш
А я для тебе буду все одно
Може забудеш , більше не згадаєш
А може скажеш – було і пройшло
Але печаль моя не втім
І навіть не тому, що в душі помираю
Я віддаюсь тобі цілим
Свою любов усю і серце повертаю
Нехай не я, нехай не я
У світі цім не довго уже жити
А на вустах твоє імя
Біда моя – що вже не можу
Розлюбити
Слова твої – що душу тихо рвуть
І падає сльоза на зошит
Думки що мозок цілий нищать
Що аж противний цілий світ
Я винен сам - переступив межу
Тепер розплачуюсь по повній
Але без тебе більше не можу
Слова мої тобі одній
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2013
автор: Ruslan B.