Почну з новин. Я заблукав.
І мозок серцю не володар.
Твоїх очей бездонний став
став величезним синім морем.
І човен мій, що тихо плив,
втонув у нім. Суворий вітер
із вуст твоїх у формі слів
нагадує, що треба жити.
А далі був осінній шторм,
який загнав в страшне болото.
У відчуттів немає норм,
а в почуттів немає строків.
Та човен мій втонув. Зима
його накрила шаром льоду.
Лише слова, твої слова
мене врятують у негоду.
12.06.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430919
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2013
автор: три крапки