Всміхнись…хоча би долі на прощання!
Тебе чекають сотні бездоріж.
Хай усмішка ця буде вже остання…
Всміхнись і пам’ять одчини навстіж.
Відчуй холодну пристрасть кілометрів,
Яким таки довірилася ти.
Й своє кохання принеси їм в жертву…
Убий його! Сама ж тікай! Лети!
Воно з минулого не наздожене
Тебе на крилах зламаних надій.
А шлях туманний, тихий та зелений
Тебе полонить і забере біль…
Вітри холодні, повні таємниці
Все ж стишать плачу твого передзвін.
Всміхнися долі, згаслій вже зірниці,
Бо доля та погасла – то є він…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430711
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: Lady Christianna