Я більше не подзвоню не напишу,
Якщо захочеш будемо разом,
А ні то подарую мертву тишу,
Нехай минуле буде просто сном.
Казково милим,але не здійсненим,
В якому ти являлася мені,
І серце оповите дивним щемом,
Кричало в всесвіт радісні пісні.
Та ти просила – « не дзвони, не рухай,
На самоті переперу думки,
Пройду через усі пекельні круги,
Бо закружив ти почуттям стрімким».
Живу – надіюсь все-таки знайдеться,
В тобі бажання вбити німоту,
Мені подзвониш і щасливе серце,
Знов заспіває про любов святу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430706
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2013
автор: Федик Юрій Михайлович