І ти не снишся мені більше уві сні,
Мені тепер не часто щастя сниться,
І очі по-дорослому сумні,
А серце по-дитячому іскриться...
Сильніші каяття, а почуття
Немов вершили гір, що вкрились снігом,
І все частіш не вистачає дня,
І рани відчуваються всім тілом...
Мені б у двадцять ще летіти в даль,
А я тиняюсь містом із наскрізним,
І з кожним днем мені частіше жаль,
Що після тебе я не можу бути різним...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430681
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин