сонце пишеться чорною фарбою,
знічнілими руками
і биттям призупиненим.
винна та,
що у дзеркалі має прихисток,
що пашіє крижаним себелюбством.
зустріч з тим,
кого можна передати лише
через свої очі і відчування,
зустріч з тим,
кому усі спроби промовити-
то лише покарання.
сонце пишеться фарбою чорною,
ти навчилась робити себе іконою
і на більше напевно не здатна.
акуратно змиваю із своєї шкіри
твою щирість іржаву,
ти безправна
й малювати навчилася
тільки хрести,
щоб комусь їх за тебе,
дичаву,
у безвість нести...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430649
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2013
автор: Biryuza