А я тобі щодня листи писала,
Все вишивала бісером папір...
Та місця на листках було замало,
Щоби вмістить звучання тисяч лір...
І відкладала у шухлядку думку,
Приносячи у жертву сірникам
Всі римування, ніби злу чаклунку,
На радість гострокігтевим кішкАм...
Та знов шкребли, терзали мою душу,
Знов брала ручку на догоду їм...
Писала... Відчувала... Знала- мушу
Надію дати роздумам своїм...
Та знову суд священних інквізицій...
Палкий вогонь зціловує листи...
І плач надії- зраненої птиці...
І знак питання там, де я + ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430401
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2013
автор: Любов Ігнатова