взірець мого небачення,
кращою із найгірших зразків,
мені й поготів не збирачкою слів
чи голів опустошених.
я запрошую два відображення,
знезаражую простір твоєю терпимістю,
зрима я - то початок осінньої тлінності,
опустінь всеможливих із холоду,
як дозволити прагненням просто ущент?
ти-момент ізоляції солодавої,
я вичавлюю з натовпу твій силует.
мертва знахідка, смак бетонності-
я не стану тобі короною,
тільки чорною забороною
розпорошусь на пізній злет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430040
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2013
автор: Biryuza