Віз зірок приволік мені червень
І шубовснув їх просто у ночви.
Тепер плавають під вікном
Золотоокі смішні карасі небесні.
Випрямляють пірця свої,
Чухають одне одному боки…
Зоряним пилом веселим дихаю,
Захмеліла від дивовижі такої,
Як вигулькнув з хащів там місяць
Посміхається хтиво і якось поблажливо.
Вичерпую всю поверхню лискучу,
Та на себе той зоряний сміх!
А лусочки прозоро рожеві
Розвішую на гачки, на прищипочки,
На небесні звучні павутини,
Хай наповняться золотом,
Наберуться, нап’ються музики…
Цвіркунів та дуже безсонних сердечних пісень,
Які соловейко гойдає в незримому гаї,
Далеко-далеко у небі.
Червень мене пригортає, -
Мокру і достобіса гарну,
Я в очі йому каюсь,
Я в долоні йому сміюся,але не тікаю.
Не боюся.
Не підпускаю…
Хай ще в’ється,
Діаманти роси збирає,
Зоряне золото насипає
В ніч моїх кіс.
Каюся,
Тиждень тому ще з травнем любилася…
Каюся,
Вуста полуницями бавила,
Каюся…
А сьогодні у червня виманюю
Черешень собі на буси.
І квітів собі на сорочку,
І трав-килимів попід ступні…
Дощем кинувся в мої вікна,
Крізь веселкові паркани пройшов,
Змилуюсь,
Зжалюсь…
Випнуся з підвіконня дурним плющем.
На плечі жагучого червня
Впаду з нічев’я,
А може з любові…
Долею підперезана,
Пальцями зливи причесана.
Попелюшкою,
Або принцесою…
Пристрастю наділена,
Чар-зіллям твоїми настояна,
Бажана.
Нага і природня, мов небо.
Виплакане.
Я тобою з любові зіткана,
Коханням гаптована,
Золота твоя,
…рибина…
06.06.13 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429746
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.06.2013
автор: gala.vita