Привіт…
Нехай стрепенеться весь твій світ…
Відкрий своє внутрішнє небо
Тікаєм, лиш разом з цієї планети…
Знаєте, а все починалося з усмішки, коли вона посміхалася, на щоках з’являлися приємні ямочки…і оточуючі тамували подих…в них проникала її позитивна енергетика… Деякі із людей вміють передбачати вчорашній день, але вона відмовляється пити каву на самоті, не отравляючи її чорну кофеїнову душу білим цукром…Їй важливо, щоб світанок стукав у вікно, і над ранок квіти розквітали від її голосу…Їй важливо, слухати, саме ті треки…які гріють її душу…
ЇЇ імя, прийшло до нас з Античної Еллади, і мені самому інколи здається що сама Афіна Паллада зійшла з Олімпу, і своїми ніжками торкнулася цієї грішної землі…звичайно я дещо гіперболізую, але…мені дійсно тепло коли тебе обіймаю, торкаюся твоїх рук, ти кров що пульсує по моїм венам…з тобою я почав вірити у долю, і у те що зустрічі невипадкові…ти моя творчість, моє життя, мій успіх, з твоєю допомогою проходжу найскладніші вершини, я тобою одержимий, ми на багато речей дивимось по різному, але ми найближчі, дивлюся на тебе з хвилюванням, ти мій настрій, моя муза…все буде добре, все найкраще попереду, люблю тебе кохана, з тобою я непереможний… і знай всі сльози на твоїх щоках висохнуть, і ти маєш вірити, що я завжди буду поруч…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429445
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2013
автор: EroS