Ось троянда у неділю
знов зуміла спалахнути,
Тільки ж я так не зумію
юні роки повернути.
Ой троянда моя, доле,
скільки зв`язано з тобою?
Ми пройшли безмежне поле
Із дівчиною одною.
Ти тепер, як спогад милий,
знов палаєш біля хати.
Тільки ж я вже застарілий,
мушу внуків колихати.
Я подумав так: це вперше -
І вже долі не порушу
Чому ж ти хвилюєш серце
і тривожиш мою душу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428730
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2013
автор: Анатолій Сулим