ВСЬОМУ СВІЙ ЧАС

В  чорну  смугу  –  
                                         пресвітлі  помисли…
Крізь  десятки  літ  привітався.
Впізнавали  мене  лиш  по  голосу.
Я  в  минулому  десь  зостався.

Стали  іншими,  помудрішали.
І  зітхаємо  ніжно  й  гарно.
Ви  чекали  мене  лиш  тодішнього,
та  вернути  минуле  –  марно.

Незабутнє  щось  навернулося,
серце  хвилі  болючі  горне.
Долі  в  юності  розминулися.
Ой,  не  вернеться  неповторне.

Так  водилося,  так  судилося.
Знов  надходить  пора  весіння.
Диво-зілля  бажаю  всім  я.
Щоб  любилося,  не  барилося.
Хай  гуде  молоде  весілля!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428544
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА