Тобі бажаю я кохана,
Як сонце ніжитись в росі,
Душі глибокі , чорні рани,
Зцілились в ніжності усі.
Немає сліз,нема тривоги,
Пропали сумнів і журба,
Знайшов в житті свою дорогу,
Вона до тебе привела.
І вітер – брат тихо говорить,
Як щиро заздрить він мені,
Що ти прості, банальні твори,
Сприймаєш як дзвінкі пісні.
І дощ який раніше плакав,
Тепер із радістю кричить,
« Цілуй її як квітку маку,
Цінуй як зоряну блакить».
Словами милу я цілую,
Мов маку ніжні пелюстки,
Сплачу в житті ціну любу я,
Щоб щастя зберегти ростки.
За щастя буду я боротись,
Хоч я лише, із слів роса,
Бо ти думок священне Сонце,
Кохання радісна сльоза.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2013
автор: Федик Юрій Михайлович