Я в тобі кохаюсь до нестями ,
Як бджола у квітів в пелюстках,
Обвиваю жадібно думками,
Ритм яких у серці сіє страх.
Та згоріти серце не боїться,
Бо в твоїх обіймах цілий світ,
Сірих днів руйнуються границі,
Миле серце манить мов магніт.
Твій нектар солодка ейфорія,
Саме з нього мед палких пісень,
Що співаю в всесвіт як умію,
Безупинно кожну ніч та день.
Бо інакше б це не було щиро,
Була б грішна пристрасть без вогню,
Безкорисність основне мірило,
Почуттів якими я горю.
Я в тобі кохаюсь до нестями,
Ти натхнення вічне джерело,
З нього п’ю я спраглими губами,
Благодаті Божої вино.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2013
автор: Федик Юрій Михайлович