Остання сповідь

Я  бачу  знов  тебе  у  снах  
Неначе  демон  мучиш  душу  
У  день  літаю  в  небесах  
вночі  ж  страждати  мушу  

Це  не  любов  зовсім  не  почуття  
Це  лише  жаль  втраченого  часу
З  тобою  смерть  а  не  життя  
О  боже,  молю  забери  цю  чашу  

Ти  гірше  звіра  лютого  в  мені  
З  їдаєш  з  середини  до  кінця
Усе  що  хочеш  забери  собі  
Лише  залиш  мене  –  мерця

Я  втратив  сили  далі  йти  
Не  бачу  в  цьому  ніякого  сенсу
Усе  що  хотів  ще  досягти  
Але  цілу  високу  оплатити  мушу  

Благаю  відпусти  –  не  муч
Я  знаю  що  мене  не  любиш  
Твої  слова  неначе  меч
Навіщо  мою  душу  губиш?

Навіщо  знов  вриваєшся  у  сни  
Щоби  печінку  знов  трохи  пожерти
Не  треба  не  приходь,  не  муч,  не  жди
А  дай  мені  в  спокої  самому  померти  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428029
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2013
автор: Ruslan B.