Мені приснилася чарівна,
Казка про мавку лісову,
Вклоняюсь їй немов царівні,
Ї нею у думках живу.
Я із очей магічних трунок,
П’ю наче найсолодший мед,
В спектакль долі за лаштунки,
Придбавши чарівний білет.
Несу букети примадонні ,
Із слів що виросли в душі,
П’янкі, солодкі, невгамовні,
Серцем народженні вірші.
І все сильніше розумію,
Що ось ця казка й є життя,
Зростає у думках надія,
Що вже навіки цей спектакль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2013
автор: Федик Юрій Михайлович