Скажи, мій друже, зараз ти не любиш?
Любові хочеш - ти любов вже маєш!
Якщо на небо хочеш, чи не знаєш,
Господь сказав, що наче ангелом ти станеш.
На небі не одружуються й не виходять заміж,
Усі в любові об‘єднаються єдиній!
То що ти просиш? Чоловіка хочеш мати?
Щоб чоловіку лиш казати, - Мій любимий!
Та це вже не любов, це грішна пристрасть.
Ти хочеш в ній згоріти до остання,
І в пристрасних обіймах об‘єднатись,
І лиш йому молитись до світання.
Так Єва богом назвала Адама,
Кали Адам прийняв її в обійми,
І ти б так радісно його вітала,
Коли б від тої пристрасті злетіли.
Так от, мій друже, розберися, що ти хочеш,
На небо, чи в кохання чоловіче?
Бо якщо небо, то вже зараз маєш
Любити так, як наш Господь, безгрішне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427599
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2013
автор: Сергій Ранковий