Я перебував три тижні у мороці
та такому, що я ледь рухав кінцівками
всім було насрати одне на одного,
але всі і боялись одне одного
хтось відраховував час,
наче гігантських безголових черепах,
які б втопились у цьому пофарбованому лісі,
що це було?
Як не:
танець божевільних
танець божевільних
танець божевільних
я закидав ноги на хмари
і звисаючи навпаки, від землі подалі
пробивав плечі пір’їн,
що горіли яскравіше ваших душ
і тоді я зрозумів все що я мав,
все, що я хотів мати
пішло
з легкістю буття
униз,
збиваючи
збитих
солдатів,
адже
це не щастя -
це танець божевільних
танець божевільних
танець божевільних
одну гайкову полонину
я перескочив
і проскочивши повз
самотні аероплани
зачепив колінами стійку вагу
і тоді я схуд
і тоді я став
наче стеблом
сухого дерева,
пізніше
я зрозумів:
я втратив вагомість,
ставши
метеликом чорного
забарвлення
очі горіли, очі диміли
і звідти вилазили
ящірки,
все, що я мав
все, що я мав мати,
втративши
рівновагу,
перетворилось
у ніч
із сивочолими зірками
і от останній раз я підлетів,
і завмерши, виплюнув тяжку слину
танець божевільних припинився,
але я ще й досі перебуваю всередині
нього
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427597
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.05.2013
автор: Immortal