(люди які пишуть діляться на дві категорії - ті які вважають себе культовими та ті яких такими вважають зовсім незнайомі їм люди)
Я тільки той що бавиться словами,
Римую з бісеру п’янкий узор,
Веселими , сумними голосами,
Простих сюжетів шию натюрморт.
То защебечу ніжним соловейком,
То чорним круком прокричу у ніч,
З життя малюю « сиквели» й «ремейки»,
В кохане серце промовляю спіч.
Рощу слова не завжди досконалі,
Банальні рими у рядках живуть,
Та пишу так, як серце відчуває,
Земних думок малюю грішну суть.
Куди ж мені, в літературні храми,
На критики вівтар нести думки,
Я тільки той, що бавиться словами.
Кричить у всесвіт голосом дзвінким.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427540
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2013
автор: Федик Юрій Михайлович