В яблуневім саду облетіли пелюстки біленькі,
І упали на землю, схоронивши неспокій в траві,
Замість них зав’язались плоди, як краплинки маленькі,
Що народять нам яблука осінню стиглі, смачні .
Відцвіла, відкохала ця яблуня знову весною,
І поринула ніжно у тихе сімейне життя,
Килимок застелила травневий рясною росою,
І на рік заховала весняні, щемкі почуття…
Ти відродиш, красуне і Сонце промінням огорне,
Твої яблука – діти найкращими знов назовуть,
І листочок на рік, знову Дід у зимі перегорне,
І появиться цвіт, що застелить весною твій путь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427420
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2013
автор: Віталій Назарук