РЕНЕСАНС

У  щасті  хтось  живе,  радіє,
Один  лиш  я  нікого  не  люблю,
Блукаю  у  безглуздій  мрії  —
Таке  незрозуміле  щось  роблю.

ПР:        Та  час,  мов  плинний  ренесанс,
                   Сміливо,  швидко  змінює  буття.
                   І,  значить,  маю  все  ж  я  шанс  —
                   Нехай  малий,  та  з  вірою  в  життя.

Для  когось  карта  випадає
З  фартової  колоди  на  столі,
Моя  ж  надія  помирає  —
Не  хоче  піддаватися  мені.

08.10.2008

Збірка  «МЕЛАНХОЛІЯ»(55/90)
Розділ  1.  «ПОВІРИТЬ  У  МЕТУ»(14/25)
Твір  56
©Вадим  Косарєв

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2013
автор: Вадим Косарєв