У щасті хтось живе, радіє,
Один лиш я нікого не люблю,
Блукаю у безглуздій мрії —
Таке незрозуміле щось роблю.
ПР: Та час, мов плинний ренесанс,
Сміливо, швидко змінює буття.
І, значить, маю все ж я шанс —
Нехай малий, та з вірою в життя.
Для когось карта випадає
З фартової колоди на столі,
Моя ж надія помирає —
Не хоче піддаватися мені.
08.10.2008
Збірка «МЕЛАНХОЛІЯ»(55/90)
Розділ 1. «ПОВІРИТЬ У МЕТУ»(14/25)
Твір 56
©Вадим Косарєв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2013
автор: Вадим Косарєв