ковтаючи попіл згублених міст

останній  коханець  вирвав  собі  серце.
Випустив  всі  нутрощі  назовні,
наче  повносправні  риби,
вони  полетіли  за  течією

затамували  подих
у  здертому  тілі
маленькі  дзвонарі,
розійшлись  дорогою  
всі,  хто  тільки  зуміли

ковтаючи  попіл  згублених  міст,
я  впав,  приклавши  до  горла
твердий,  найтвердіший  ніж.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427092
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.05.2013
автор: Immortal