Коли зозуля нам кує роки,
А роси миготять, неначе зорі,
Лягають на папір нові рядки,
Що набігають, ніби хвилі в морі.
Жовтий кружок по небі покотивсь
І освітив у споришах дорогу…
Під вишнею на пару задививсь,
Сховавсь за хмарку, наче кіт за рогом.
Писався вірш, рядочок за рядком,
Слова самі туманом набігали…
Папір вкривали писаним рядном,
А горлиці до ранку не змовкали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427013
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2013
автор: Віталій Назарук