І якщо говорити про останні його роки,
Хоча які там роки в такому молодому віці,
Він любив проводжати із батьком уночі поїзди,
І не любив холод в їхній квартирі в січні…
Не любив говорити про маму, яку зовсім не знав з дитинства,
Якщо в нього таке взагалі було:
Він народився одразу десятирічним недбалим вуличним принцом,
Жінкам подобались його погляд і високе світле чоло…
Але ближче до тридцяти почалися вечірні нерви,
Чи, може, усе ж гормональні зриви,
Він навіть не мав до кого озватися ст*рвом,
А при його зарплатні – взагалі не світлі прерогативи…
Отож, якщо говорити про його останні роки,
Єдине про що жалів, що одначе не втримав жінку,
Хоча знаючи, як він п’яним водив уночі поїзди,
Хто захоче дивитись за ним у обрамленім чорнім знімку…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426854
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин