УСЕ

Ранковим  полощу  повітрям  груди,
Солоні  сльози  тре  утомлена  рука  —
Ту  чорну  мить  ніколи  не  забути,
Що  так  нахабно  нас  з  тобою  розвела.

«Іди.  Це  все»,  —  луна  в  душі  болючій
І  голосніше  з  кожним  разом  сум  несе...
Нема  страшніше  слова  за  колюче,
Коротке,  наче  постріл  в  лоб:  «Усе».

Лягаю  спати  з  відчаєм  і  болем,
Благаю  Господа  про  милості  —  без  зла...
Очисть,  Всевишній,  думи  від  неволі
І  виведи  на  шлях  безмежного  тепла!

12.10.2007

Збірка  «МЕЛАНХОЛІЯ»(33/90)
Розділ  2.  «РОЗБИТІ  МРІЇ»(2/30)
Твір  33
©Вадим  Косарєв

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2013
автор: Вадим Косарєв