Затромбуй мої чисті мізки
Своїми брудними плітками...
Я почав повертатись додому пізно,
І рідше дзвонити до мами...
Зааркань моє щире серце
У пустоти брехливих прерій,
Хочеться бути хоч трохи впертим,
Щоб крутити в житті каруселі...
Заморозь моїх сотні віршів,
І спали десятки останніх...
Не вистачає просто дитячих снів
І світанків найперших ранніх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426350
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин