На морі вітер хвилі розбиває
Об скелі , плаче воно наче
А я на березі стою – чекаю
Та ти , я знаю не прийдеш
Усе минуло ніби лише мить
Як ранкова зоря зійшла і гасне
А серце ниє, плаче і болить
Воно не розуміє і любити хоче
Так сталось – розійшлись ми
Крізь біль, образи і розчарування
Змахнули лебеді крильми
Залишились слова зітхання
А море плаче, плаче хвилі жене
Кричить самотня птаха в небесах
А небо кличе, кличе до себе мене
Я знову гублюся у своїх снах
А море плаче, плаче лише одна
Надія що вмирає в серці тихо
І лише темінь навколо страшна
В далекім степу нічого не видко
Закінчилось життя а я не починав
Ще чистий аркуш я тримаю
І почуттів що звуться в нас любов
Ніколи я не мав й не маю
Зболіла знов душа моя слабка
І плаче, ниє без зупину
Ну скільки ще випить мені вина
Щоби забутись знову
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426285
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: Ruslan B.