Розпач самітника

Я  тобі  написав  би  листа,
Та  адреси  твоєї  не  знаю,
Пролетіли,  як  птиці,  літа,
Та  тебе  я  і  досі  кохаю.

У  великому  місті  живу,
Та  сердечного  друга  не  маю,
Хоча  долю  на  поміч  і  зву,
В  самотині  і  досі  страждаю.

Зустрічалися  інші  мені
У  людському  мурашнику  міста,
То  веселі,  то  дуже  сумні,
Та  вони  всі  із  іншого  тіста.

Я  такої  як  ти  не  стрічав
І  жалкую  що  ми  розійшлися,
Що,  як  кажуть,  ловив  тоді  гав
І  самотнім  тепер  опинився.

Я  тобі  написав  би  листа,
Та  адреси  твоєї  не  знаю,
Та,  напевно,  це  все  марнота,
Й  співчуття  я  уже  не  чекаю.

Мабуть  в  тебе  родина  вже  є,
Рідні  діти  й  любимі  онуки,
Бо  літа  вже  зробили  своє,
Тобі  щастя,  мені  лише  муки.
25.03.13.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2013
автор: Георгій Грищенко