З тих пір я скам’янів

З  тих  пір  я  скам’янів.  Ураз
твої  листівки  всі  зблідніли.
Єдиний,  хто  не  бреше  –  час,
але  й  на  нього  треба  сили.

Я  скам’янів.  З  тих  пір  зима
додала  тільки  трохи  смутку.

Молитви  в  будь-яких  церквах,
вірші  про  звершення  й  здобутки,

пісні  заспівані  за  мить,
щоранку  погляди  на  вікна  –  
усе  живе.  Прозора  нить
зв’язала  за  спиною  лікті.

І  каменем  я  став  з  тих  пір.
Чи  може  скам’яніли  руки?
Моїм  думкам  немає  мір
від  нетривалої  розлуки.

20.05.13

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426255
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2013
автор: три крапки