Двоякість це знак чого,
Слабкості чи невпевненості?
Якби я не знала його,
Чи треба усі ці даремності?
Побачив, прийшов, переміг.
Чи якось по-іншому, може?
Завжди сотні тисяч доріг –
До тебе. Чи то лиш хтось схожий?
Невірність… Ти зможеш так вічно
Шукати те світло в пітьмі?
Ти зможеш сприймати на віру
І не заблукати вві сні?
Обов’язок нас зобов’язує.
До біса оцю тавтологію!
Ти ж сам собі руки зав’язуєш,
Повіривши лиш в міфологію.
Ти хочеш мене, покірної,
Дарма – не така я, то й що?
А я ж залишаюсь невірною,
Точніше, не вірю ні в що.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426152
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.05.2013
автор: makss