з тобою завжди крокували до сонця
йшли назустріч вітрам
гребли проти течії.
скільки ще написано
там
нам блукати
світами.
ніхто ,мабуть, не віда.
ніхто не чував,
нівкого у снах не бува.
з тобою вічні подорожні,
що крокують дорогами
асфальту
бетону
піску
хмар
і
можливо льону.
дивимось вгору, а
з нами
ще
мільйони таких
Іоаннів
Мойсеїв і
Петрів.
з тобою кожного знаєм,
про кожного чули і відаєм.
віддаєм їм останні краплі
води.
а вони нам блаженство
любов
розуміння.
-святі.-скажеш ти.
-та ні, мабуть, просто люди
такі як і ми,
загублені.
-подорожні.
шукаючі.
шукачі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426017
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2013
автор: Олеся Новик