За обрій ховаються миті
Багряним мереживом , десь за гори
Там стомлене сонце уже не в зеніті
Там всі в одно час року пори
І що принесе нам новий світанок
Вигадують янголи й демони
Чи теплого дня кілька склянок
Чи свіжість грозової темряви
А ми спимо і дивимось
Не бачені сюжети
А вранці , як прокинемось
Під сонця променів манжети
Хай навіть ледь чутно , крізь хмари
Чи навпаки , дужче й усюдно
Ми їх безперечно чекали
І радість буде привселюдна
Свіжий ковток повітря
Із джерела нової днини
Й куліса обрію відкрита
А поки ніч стелить перину
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425823
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Андре Ільєн*