Щоб ластівки злітали із гнізда,
Були завжди і білі, і червоні,
В повітрі пахла стигла череда,
А сивина не покривала скроні.
Щоб роси осяйні збирав нарцис,
Зривались зорі у далекі прірви,
Щоби кохання з мудрістю сплелись,
Коріння наше, щоб ніхто не вирвав.
Слова щасливі мудрістю тепер,
Поцілували руки на світанку,
Щоб нашу пам'ять ще ніхто не стер,
А каву наливали в філіжанку.
Щоб нам сіяло сонечко зраннЯ,
Розквітли ружі і цвіли жоржини,
Щоб молоком налитим у горня,
Кормила мама люблячу дитину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425770
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2013
автор: Віталій Назарук