Відчуваєш мій дотик,
А я – твоє тепле дихання.
І як тільки сідаєш навпроти,
Розумію – ти саме той, [i]Кликаний[/i]…
Зіллям тебе не вабила
І ворожок я не просила,
Але щось-то тебе притягує,
Невідома жіноча сила…
Ти піддався на мої чари,
Непрості оці заклинання,
Тебе звабили очі карі,
Я для тебе – синонім кохання.
Не хотів ти фіналу такого,
Та любов – штука підступна,
Увірвалась до серця твого,
Обвила, як зміюка, скупо.
Не дає тобі вільно вдихнути
І відчути свободу-волю.
Ти готовий гори звернути,
Щоб лише почути мій голос.
Сам прийшов, я не просила,
І залишився біля мене,
Тільки з тобою, мій рідний, відчула,
Чому я живу недаремно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2013
автор: makss