Як часто – о якби ж то знав…
Не все зробив для Татка й Нені
Недолюбив недоказав
Згубив в дорозі наче ймення
Так тепле й рідне відійшло
Як дощ в пісок зника навіки
Душ наших хата і село
Які і де шукати ліки
Несуть думки у ті краї
Де все святе і неповторне
І скрипка терпкий щем роїть
Та ніжно дістає валторна…
17.05.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425503
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2013
автор: Променистий менестрель