Стрижуть травичку – падають кульбабки,
Запахло соком дивним, трав’яним,
Зелені сльози котяться у мавки.
День мабуть буде теплим і ясним.
Сором’язливо пагони до сонця
Ялинка випнула салатово-нові,
І на сухій гілляці, як долоньці,
Листочки вибилися, дивно, що живі.
Черешня біла, ніби наречена,
Так звично кажуть – згоджуюсь я з тим,
Дівчата поряд йдуть – майбутні вчені,
В них очі сяють світом весняним.
Летить весна із барвами і цвітом.
Як добре, що вже холод відмело.
І над усім живим і добрим світом
Летить весна й дарує нам тепло!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425449
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.05.2013
автор: Мірошник Володимир