У цю епоху проблем і війн -
Не хочеться бути наступним,
Не віриш давнім брехливим ЗМІ,
Та віриш у своє майбутнє...
Втратив границі і рамки меж,
Наче всі ванти стали,
І живеш, так як не живеш,
Відриваєш останні шпали...
І живеш, як на асфальті дощ,
Й останнє, що в світі маєш -
Холодна кава і присмак площ,
Приємне відчуття зграї...
Та легше бути ніким -
Повертатись додому,
Твій невидимий пілігрим,
Не винний більше ні в чому...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424716
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин