Які ж мені ви бридкі, мої почуття,
Що робите зі мною в дні коли хворію ?
В її обіймах бути я волію,
І мить прекрасна та, і мить та як життя.
Що з літ то з розуму, та з нею я дитя,
Ще юне й нерозумне, тупає ногами,
Та відчуваю біль як з кровоточучої рани,
Коли вона далеко і коли йду в забуття.
Скручусь клубочком, добре що живий,
Я відчуваю кожний поштовх твого серця,
Ти знаєш це хвороба, це кохання зветься,
Бо поруч із тобою я … німий …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424695
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: Віктор Непомнящий