Портрет на стіні,
Нагадує той час,
Коли я жив немов у сні,
Коли літав пегас.
Тоді я в мрії вірив,
вірив у добро.
Любовю святою марив,
Й не знав що таке зло.
Але час непомітно застав,
І я уже дорослий.
А світ вже інший став,
Який пустий й непомітний.
Немов компютерна ігра,
У кожного своя роль,
Хтось грає жебрака,
А хтось вельможний король.
Нема в театрі мені місця,
Нема і навіть маски.
За якою заховався,
Від печальної казки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424669
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.05.2013
автор: 333